укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2006.12.04
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-499


Запах болгарской розы от запаха чеснока
далёк, согласитесь - в саду он или в чьей-то трахее.
Какими духами разило в том зале от паренька -
так я и не узнал. Лишь чувствовал: мне плохеет.

На этот запах слетались гигантские мотыли,
питавшиеся дотоле, как правило, мёртвой норкой;
потом ударялись оземь и горделиво шли
со взглядами репортёрш перед второй планёркой.

А он был один на всех - невымышлен и пахуч.
Сегодня о нём старушки уже ничего не скажут;
тогда же им было - хоть в храм отборных навозных куч,
лишь бы в тепло от сеансов крещенского криомассажа.

По сей непогожий день находятся фраера,
показывающие пальцем на грязный мой рюкзачище.
В их белотелое стадо затешется то прораб,
то трубочист запаса, а то и того почище -

и каждому скользкий зад до самых подошв лижи,
служаку строй из себя - хоть полностью зафилонься!
Ножом бы тогда с них счистить дезодоранты лжи,
единственного Доде оставляя в Альфонсах...

Как с корабля на бал, так с пастбища - на престол...
Когда меня в небеса поднимут стальные тросы,
пусть провоцируют тётки крестообразным перстом
мою отслужившую сумку на запах болгарской розы!

А тот стрептокарпус жив. Его под ручку вела
двориком старой больницы немолодая няня.
Из рукавов настолько обильно выпадала зола,
что специально прислали сиделку с плохим обоняньем.

Он был за эвтаназию; няня - за физраствор,
добытый близ полигона в отстроенном спецбювете.
Ветер себе отсосал его серое вещество,
но допустил, чтобы я наконец своего антипода встретил.
Ну, здравствуйте,
уважаемый пескоразбрасыватель!

2006
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні