Опубліковано: 2009.05.28
Поетичний розділ: Філософська лірика

Нiна Кiмстач

Чи я помру

Чи я помру

Чи я помру, якщо вірші,
Що рвуться із глибин душі,
Не прочитаю вголос?

Напевно, ні, та щось в душі змарніє.
Вона зів’яне, почорніє,
Мов зламаний у полі колос.

Комусь я словом стежку перетну,
Когось мої вірші позбавлять сну,
Накличуть зграю зайвих мук.

Та не руйнуйте з осуду межу.
Я – ваше слово не суджу.
То ж, не беріть мого до рук.

Мої слова – не з розуму – від серця.
Воно живе: і плаче, і сміється.
Воно пульсує ямбом без упину.

Я слово серцем промовляти буду.
Це подих мій на повні груди.
Допоки світ цей не покину.

2009
Рівне
© Нiна Кiмстач
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/20270/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG