Опубліковано: 2009.06.03
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Володимир Губанов

БАЛАКЛАВСКАЯ ПЕСЕНКА

                           Владимиру Илларионову

Вкуси балаклавского бриза глоток –
и вена тугая ударит в висок
строкой золотого размера,
раскатистым слогом Гомера.

Надежды не будет – зови не зови.
Мы долгие годы не вторим любви.
Погасли огни золотые,
и наши причалы пустые…

Но пробует песенку юный поэт –
в ней чистое слово и светлый завет,
и взоры рыбачек лукавы,
и вторит любви Балаклава.

Мне снится Тавриды полуденный зной:
листает гекзаметры синий прибой,
и яхта к причалу прильнула –
она меня в сердце кольнула...

2009

Владимир Илларионов - известный севастопольский тележурналист.

© Володимир Губанов
© музика: Володимир Губанов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/20411/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG