Ми їдемо в маршрутному таксі.
Юрась півсонний - в тата на колінах.
- Матусю, я побачу панголіна?-
До вуха нахиливсь.
                         - Ти б поряд сів!-
Хлоп’яті радить миловидна пані.

- Нехай сидить - ріднесеньке, мале…

- І мій хорошим був, поки на зле
Друг-харцизяка не намовив Даню!

І - сльози по напудрених щоках…

- Немає батька – з ремінцем, повчанням!
Данило - наркоман. Це - біль і... крах...
Вчетверте за крадіжку в буцегарні…

Щоби тій пані сльози осушить,
Плету зі слів огрійливе кружало...
Під шерех прядива заснув мій син…

...А може, ремінця від татка - мало?