укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44617, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.06.15
Роздрукувати твір

Станіслав Бельський

***

Клубится в воздухе осенний пепел.
Грусть расставаний; перелёты птиц.
Раскроешь клюв - но не для нот - для тишины.
Когда полётность породнилась с ожиданьем
И вытеснила суету за скобки?

Рассматривает осень в лупу
Непристальных, но сумрачных небес
Мальчишек грязных - ловких воров,
Седых торговцев порнопрессой,
Не по поре беременную кошку,
Учителя с тяжелыми глазами.

И курится меж проводов и грязи
Мечта моя; с отсутствующим видом
Любовь проходит, никого не задевая.

О, сколько жизни в бестолковых буднях
Растрачено трусцою, мимолетно,
Без всякого намека на любовь.

Кому поведаю печаль? Стираюсь -
Ничейная беспечная монета,
На вешалке забытое пальто.

Седая жизнь озябла за штурвалом,
Ругается и курит трубку,
Сражается с тяжёлым морем -
Куда там, братец, всё уже пропало.

И все же - собираю жемчуг будней
(Вот странно - жемчуг будней) - и стараюсь
Я не грустить о том, что потерял.

Нет, в жизни счастья нет - оно сидит внутри,
В глубинах, за печальною завесой,
И к жизни пробуждается в молчанье,
Средь суеты отвергнутой и дыма
Осенних улиц, погруженных в сны.

Что помешает быть счастливым
Тому, кто все изведал, всем
Был вдохновлен, потом - разочарован?

Я завершён уже - хотя открыт
И пенью птиц, и отголоскам стали,
И нервам, ищущим меня,
Как пес подстреленную птицу.

Брожу под кружевом ресниц
В надежде встретить воробья живого
Или хотя бы песню сочинить,
Открыв себя, как канарейка, миру.

Уходит вдохновение по капле,
Я не пишу - я будто вдаль иду
И в небесах тону немою вехой...

Как много ожиданья! Больше жизни,
Заполненной сумятицею дел,
Бессмысленных, зато необходимых.

Седая осень смотрит на меня,
Оценивая лень мою на вес,
Заряд и спин, плечами пожимая.

Откуда в ней такая сила?
Куда она зимою пропадает?
И как живет в нас тень её чудес?

Цари, волшебница седая!

2000
© Станіслав Бельський
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні