укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44612, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.06.15
Роздрукувати твір

Еллана КіБо

Мини-поэма о Тепле души

        Мини-поэма о Тепле души
 

 *    *    *    *
 
 Одна сквозь будни медленно текла,
 остывшим сердцем жизнь пила уныло...
 Тебя коснувшись, Душу разбудила.
      Душа  заныла:  
                                 дай  глоток  Тепла!
 
 Я шла к Тебе - и знала наперёд,
 что  возвращаться буду с пораженьем,
 что от Тепла полшага до сожженья.
      Шептал рассудок:  
                                      не входи - убьет!
 
 Вошла.  Разрушив рай надёжных стен,  
 внесла  в  Тебя  смятение  стихии...
 Ты  с упоеньем  прочитал стихи и
      сказал:  
                          не там...  не  вовремя...  не с тем...
 
 Губя словами, стены  возводил,
 меж нами, чтобы справиться с собою...
 И осознав невыносимость боли,                
      сказала  я:  
                               спасибо, что  убил.
 
 
 
 *    *    *
 
 Я отсекаю намертво Тепло
 души  холодным лезвием рассудка.
 Оно  застынет  насмерть через сутки.
      А Кто-то скажет:  
                                         время истекло...  
 
 Глаза,  померкнув,  перестанут  звать,
 коснётся  губ  безжизненная  бледность,  
 и онемеет сердце  незаметно...
      А Кто-то скажет:
                                         я не виноват.
 
 Но мир и к победителям жесток:  
 устав от одиночества,  однажды  
 душа другая будет стыть от  жажды...            
      И Кто-то скажет:
                                         дай Тепла глоток!
 
 
 
 *    *
 
 Ты в поиске Тепла найдёшь лишь склеп  
 моей  Души.   Войдёшь, и,  чуть не плача,
 увидишь  тьму  и  холод.    Это  значит,
 что нет в ней жизни - или ты ослеп?
 
 Шепча  молитвой  неумелый стих,
 не обессудь:   я  с  собственным  убийцей
 тогда   смогу  лишь  смертью  поделиться.
 Но ты и сам не выживешь...  прости...

 
 
 
 *
 
 Храню  тебя  от  дерзкого  Тепла...
 Потом  поймёшь: сближенье неизбежно
 сожгло бы нас дотла пожаром грешным.
      И скажешь мне:  
                                  спасибо,  что  спасла.
 
 
 11.02.04

2009
Умань
© Еллана КіБо
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні