Ночі і дні Розтасовуєш картами гральними У рукавах, Зазвичай не по масті і парами – Шістки б’ють козир, Бо тільки вони є сакральними, В місті без назви І дуже дешевими барами. П’яні поети На площах, майданах і вулицях Грають у вірші З вітринами і перехожими, Що у підземці До пункту збереження сунуться, І намагаються Буть на поетів не схожими, - Небо продажне Подалось у боти і спамери – Краплі дощу Розривають мережу осколками; Батько богів Із Олімпу (тюремної камери) Замість грози В небо сипле блатними наколками, І боже!вільності Робляться теплими, ближчими – Невідворотно, Як фільтр при кінці сигаретному. Рани й укуси Знедавна зализуєш віршами – І розуміє все більше, Що ти з поетами!
|