Опубліковано: 2006.12.09
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Людмила Некрасовська

Мадонна

Белый мрамор моей души
Отогрев теплотой ладони,
Легким трепетом нежных рук
Обозначив овал лица,
Ты ваять меня не спеши,
Придавая черты мадонны,
Дай прочувствовать сладость мук,
Мук рожденья из-под резца.
Ты создашь меня на века,
Ты подаришь мне бесконечность,
Чтобы время игривым псом
Где-то рядом у ног легло.
Но, прошу, не спеши пока
И подумай: зачем мне вечность?
Мне ведь нужен обычный дом
И любовь, и твое тепло.

2006
© Людмила Некрасовська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/2084/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG