Опубліковано: 2009.06.23
Поетичний розділ: Переклади

Вадим Друзь

Из Павла Гирныка


Приглуши, хоть немного, память,
Отними мою, Боже, речь -
Станет вольно и просто падать,
На ветра будто навзничь лечь.

И бродить в облаках тумана,
Улыбаясь в том тихом сне,
По которому ходит мама,
По какому ходить и мне.

Позабуду я, кроме боли,
И Чернечьей горы, Днепра,
Свою губящую неволю -
И от неба, и от пера.

И пребудут покой и сила
И признательность небесам!..
Только больше не будет сына...
И зачем же себе я сам?



*** Павло ГІРНИК

Вiдбери менi мову, Господи,
Трохи пам'ятi вiдбери —
Буде вiльно i буде просто
Навзнак падати на вiтри.

Довго мовчки iти туманом,
Посмiхаючись в тихiм снi,
По якому ходила мама,
По якому ходить менi.

Забуватиму окрiм болю,
I Чернечої, i Днiпра
Самовбивчу свою неволю
I вiд неба, i вiд пера.

Буде спокiй i буде сила,
Буде щастя таке земне!..
Тiльки бiльше не буде сина…
I навiщо менi мене?

2009
© Вадим  Друзь
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/20878/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG