укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44614, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.07.03
Роздрукувати твір

Євгенія Більченко

Двадцать пятый кадр

Тебе, тебе, кому же еще?..


                                 
С утра детвора плетет из лучей журавликов.
Дождь вяжет снопы серебряных одиночеств…
А я – слишком счастлива – для поэта-трагика:
Ты – дома.
              Ты  – пьян.
                             Ты – близок.
                                              Ты – весь.
                                                          Ты – «хочешь».

Судьба как судьба – коньячная или чайная…
Я кто?
         Я – фуфло,
                          Я – псих,
                                        Я – любовей прорва:
Последнее: «Пли!» –  я к самой своей причаливаю!
Целуй меня в рот – последняя кинопроба.

Левее.
           Правей.
                        Правее.
                                     Левей.
                                               Коротенько –
Кино наше, удлинившееся на часик…
Растут апельсины горя у нас на Родине…
Так вот ты какой, зверек океанский, счастье!

А там – и финал. Полоска двадцать четвертого.
Еловым карпатским медом сочится старость….
В подарок
                «От сглаза»
                                    Слезы из глаз
                                                               Завертываю,
Пока еще сердце биться не перестало…

Ромео с  Джульеттой – ладно: мне жаль Меркуцио.
Кому-то – из роз
Постель, а кому-то – просо…
Пусть давятся – монументами – революции!
Ты – будешь.
                       Ты прос-
                                    то будешь,
                                                    Ты будешь
                                                                  Просто!
         
                                                  3 июля 2009 г.

2009
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні