укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44617, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.07.08
Роздрукувати твір

Віктор Шендрік

ДОМОВОЙ



Когда на сердце пусто и хреново
И мысли разминулись с головой,
Я тотчас вспоминаю  домового.
Ведь должен быть он в доме, домовой.

Ему, должно быть, тоже одиноко.
Не майся, половицами скрипя.
Иди ко мне, решись на жест широкий,
Пустое кресло – это для тебя.

Ты мне прости развязную ухмылку,
Не трусь, приятель, мы же враги.
Я тут заначил к случаю бутылку,
Садись поближе, выпить помоги.

Ты, всех людей зачислив в реалисты,
Не тяготись сомнением пустым,
Ведь я по отношению к нечистым
И ближе и лояльней, чем святым.

Он выпьет стопку бережно, с любовью,
Побагровеет и почешет нос,
Тем самым демонстрируя здоровье
И печень без намёка на цирроз.

Понюхает степенно хлеба корку,
Достанет, положив перед собой,
Давно уже забытую махорку
Ужасно домовитый домовой.

Пойдёт гулять беседа по былому,
Ночь погрозится перейти в зарю…
Он поведёт себя совсем как дома,
Хотя о ком я это говорю?

Гитара третьим нашим другом станет,
Я запою об улице родной,
И песню мне тихонечко подтянет
Ужасно музыкальный домовой.

И в час, когда возникнет шум за дверью,
Рассвет ворвётся, окна голубя,
Ему откроюсь: «В меня не верят.
Никто не верит. Так же, как в тебя».

А утро будет брать своё сурово,
От злой махры теснение в груди…
Я похмелю родного домового.
«Мне – по делам. Вернусь после пяти».

1993
© Віктор Шендрік
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні