укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.07.12
Роздрукувати твір

Свiтлана-Майя Залiзняк

Аркуш у сльозу

               


                                        У світі надміцна лише печаль...

                                                   Анна Ахматова


Усяк збира своїх діянь врожай.
Відкину за межу каміння каяття,
Горіх, мов лист, пошлю у майбуття.
Дощі ущухли, в серпень збіг розмай....
Хай виколисує плоди садочок-рай.

У нішах пам’яті  - чимало папірців
Прижовклих, та цілісіньких і досі.
Несу скарб літ у винозору осінь.
Один завжди тріпоче у руці,
Крізь сльози проступили фрази ці:
„Моя зима, онучко, на порі...
Дідусь Іван покликав знов до себе.
Піввіку - по розлуці!  Я - у небо.
Горіхи посаджу вам у дворі...
Ви згадуйте... Гостинець зазорів..."

Голубко сиза, горлице рідненька,
Плодів - мішечок. Втіхи маю жменьку...
Тебе гніздо правічне прийняло.
Нікого з Небуття не віддало.
Твої дерева й досі зелененькі!

Печаль ця – світла, та вона – печаль,
Хмарина неозора понад літом.
Її ніколи не розвіє вітер!
Стікає сум
                   по краплі
                                     на скрижаль...
Це – втрати найболючіша емаль.

...Відкину за межу кислиць гілки,
Та й посаджу горіхи край городу.
Вже облітає листя, квіт і врода...
Полтава. Багряніють Браїлки...*
Наділ мій дивний - поряд літаки.




*- бабуся Настя мріяла про те, щоб я жила в Полтаві.




[/i]

2009
© Свiтлана Залiзняк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні