Опубліковано: 2009.07.16
Поетичний розділ: Медитативна лірика

Вадим Друзь

Сонное


Бесконечно усталые веки
Отсекают назойливый свет,
Ярких пятен цветные разбеги -
Будто трассеров по небу след...

На сомкнувшейся мгле переборок,
Двух враждебно-соседних миров,
Мягким маревом стелется морок,
Предлагая защиту и кров...

Сквозь последние проблески света,
Оставляя на глади круги,
Погружаюсь, как в воду монета,
Соскользнувшая с лёгкой руки.

Актуальное разом мельчает,
Основное теряет резон -
Кто-то в тёплых ладонях качает
Мой, во сне заблудившийся, сон...

2009
© Вадим  Друзь
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/21189/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG