укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44612, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.08.02
Роздрукувати твір

Тетяна Селіванчик

***

                
 
В самые-самые
                               трудные жизни минуты,
Я обращаюсь  к тебе,
                                    удивительный самый...
Снова и снова
                           стремлюсь  к постижению сути
Памятью всею
                              и прежними вижу глазами,
Как  я  взлетаю  внезапно
                                      над собственной мукой,
Как согреваюсь теплом
                                    незаметного взгляда...
Вижу склонённую голову,
                                        чуткие руки,
Песни  и  волосы
                            цвета  поры  листопада.
Было ли, было ли?
                              Праздник,  моё воскресенье!
Видел ли втайне
                             и знал ли, что всё это значит?
...Странная девочка, — думал ты,—
                                                      ищет спасенья
В жизни, с которой в разладе
                                               покой и удача.
Будто  нечаянно —
                                   тихо лечил мои раны
Добрыми песнями, дивными в чём-то  речами,

Полуулыбкой,
                             которой  не видела  равных...
Жаль, что нельзя
                           повторить мне всё это сначала.

Но... твой отлёт совпадал  тогда
                                                  с птичьим  отлётом,

И телефонную трубку  к щеке  прижимая,

Я говорила про слишком обычное что-то...

Только в конце, осмелев: «Я тебя обнимаю».

«Я обнимаю...» — тепло
                                      через все расстоянья.
Замерло что-то надолго
                                       во мне  сиротливо.
И откровенье моё
                                 в безотчётном  порыве,
Словно предчувствие:
                                    это и есть расставанье...

2009
© Тетяна Селіванчик
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні