* * * Говоримо. І черствіє наш хліб. І вечір множить зорі у галактиці. Ще має сили Час тривожних Риб Теоретично і, на жаль, на практиці. Холодний чай із тогорічних трав. Стікає мед, натрушений з акації. Говоримо… А краще б – помовчав Тут кожен, бо слова не мають рації. У кожного – ікони і ножі І пряники - свої (із чого зліплені?) І, вечір, не торкаючись душі, Іде повз нас у місячнім освітленні. Говоримо: Хто в небо, хто – в ріллю, - Життя складне, із невідомим модулем. Дитя на вушко просить: намалюй Такого дядю, щоб на землю воду лив… 14.08.09.
|