Опубліковано: 2009.08.20
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Тетяна Селіванчик

***

                                 
     Нежнее солнце августовских дней
     И музыка далёкая слышней,  
     И явственней слова неспетых песен,
     Уже не обжигающих души -
     Им стаей голубиною кружить
     В моём - пусть и недолгом - равновесье...

     Покой в ладонях бережно неся,
     Так, будто в нём и есть разгадка вся,
     Спасение от прошлых заблуждений:
     Оплавлена сургучная печать
     Всего, что тщилась я перемолчать -
     Под солнцем этим - видится лишь тенью.

     ...Иллюзия - и тем она слабей,
     Чем больше в мире злобы и скорбей,
     И всё же - жизнь в борении.И всё же -
     мы к свету воскрешающему льнём...
     И я пытаюсь августовским днём
     К души преображенью в час погожий.  
     
   
     Из сердца вырвать сотни чьих-то жал,
     Его освобождение верша -
     И только б это чудо
                                         дольше длилось
     До новых стуж - живительным теплом,
     Ладонью, нежно лёгшей на чело,
     Дарующей спасительную силу.  

2009
© Тетяна Селіванчик
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/21761/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG