укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44612, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.09.01
Роздрукувати твір

Ніка Новікова

Чотири стоп-кадри [1]


              закидають землею-глиною
              тінь мою.
              хто не знає яка холодна зима в раю,
              той не дасться.
              а я стою.

[раз-кадр]

Трохи оцту до сну і на ранок ти янгол білий неначе біль.
білий рай тобі п*ять на три і танго з богом що сипле сіль
з довгих кіс для ловитви душ у морі сонця на неживця.
склянка оцту і ти до ранку ну просто біла дурна вівця.

бог твій добрий бо ти по[ху]доба бо він же добрий
бо він не лютий.
бог твій ставить на тих же коней просто трохи іншу валюту.
бог твій знає як розважатись – перевибори війни холери.
бог твій просто задумав мати такого смішного як ти дублера
на землі.

[два-кадр]

а колись
я неодмінно зникну поїду піду розчинюсь
у повітрі у скрипі дверей відкритих у дзвоні храмових люстр,
температурному маренні зареві перших морських зірок,
хай онімілі пустелі розжарені зважують кожен крок,

хай мені ціну складають гілками якими палила ватри,
хай мене трави гойдають
роками збирають до купи мандри,
хай мене плутають з чорним богом
богом нічних річок.
хай я одна радію з цього свята блідих свічок.

колись
я неодмінно витру аськи і-мейли адреси,
позбудусь мобільного
газу світла інших симптомів прогресу.
колись я необмінно стану чимось шалено вищім:
липою
навпіл поділеним червом
сном польової миші…

[три-кадр]

трохи оцту і темні тіні синьо-синьо ляжуть під очі.
хтось поплутає дихаєш-ні і ось до ранку зариє точно.
я радію свічкам бо знаю білі свічі оплатять гру
білим тілом… я ж буду жити вічно
доки
не помру.

[чотири-кадр]


Він пасе тебе і здається добрим богом щасливих дурнів.
океан у тобі прокисає в клятий оцет а риби в курви.
наші пошуки ці банальні не описані досі ведами

теоретично
ми
реальні,
практично
ще не доведені.

[стоп]

2009
© Ніка Новікова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні