укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.09.02
Роздрукувати твір

Ніка Новікова

Гуру кульбабок

Я би мала радіти тільки сонцю і вітру,
підставляючи руки, підставляючи щоки
під розпечені звуки, і стояти так доки
моє серце не стане сонцем;
дурна макітра
переповниться кольорами, і я впаду
у траву, розкинувши руки безмежно широко,
проросту землею, мов за останнім вироком,
і щоб біле чоло у росі,
неначе в поту…

…тихо буде так тихо буде так тихо так,
в довгих кучерях зеленітиме портулак…
доки впущені руки мої
не зламають стеблину –
теплого молочаю зелену спину,
й відчаю молоко із нього рікою
зіллється в мене… я зроблюся гіркою…
щоб йому [!...]
трохи легше
вмиралось за_так.

І лежатиму, і дивитимуся на мак,
буду думати: молочай не такий простак,
бо найкращі у цьому світі вмирали теж
від безжально зламаних меж.


А коли осядуть дурні думки в голові,
говорити до мене прийдуть мертві й живі,
скажуть: бачиш зламану квітку в м'якій траві?
Це – останнє, що ти у світ по собі залишиш,
і ніякі твої інсайти, якійсь там вірші,
геть не варті одної зламаної стеблини…
Слово в слово.
І підуть. Рипнуся йти за ними,
тільки так і не встану, лежачи ниць на спині,
із очима, які застигли, дивлячись вгору...
Бо небо мені
на хвильку удасться морем,
а хмари - білою піною, слиною білою
гуру кульбабок.

....він володіє силою
сонце в руках тримати, носити в волоссі;
бачити світ, як бачать бджоли і оси –
вічно-великим-нічим далеко внизу там…
Людей же, моря, країни – первісним супом,
єдине важливе в якому –
краплина меду…

...він володіє даром писати веди
трав і річок на землях кольору чаю,
чорного,
гіркого, немов молочай і…

знає мене як інший ніхто не знає,
в губи цілує,
й тільки один прощає

очі мої
…………......кольору
……………………............молочаю

небо моє
…………….......кольору
………………………..............молочаю

руки мої
………............кольору
…………………...................молочаю

2009
© Ніка Новікова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні