Опубліковано: 2009.09.18
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Вадим Стасюк

Эмпатия

Кто там плачет навзрыд в уголочке?
Подвигайся, поплачем вдвоем!
Стану шелковым, легким платочком.
Ну, мокрый носик утрем.
Кто вздыхает в тиши стыло-зыбкой?
Прижимайся ко мне, как к огню!
Стану я озорною улыбкой,
И печаль навсегда прогоню.
Стонет кто, завывая тоскливо,
Боль не в силах прогнать от себя?
Хочешь? Стану ладошкой игривой
И по спинке поглажу тебя?
Кто укрылся от всех за стеною?
Кто сидит, молчалив, нелюдим?
Хочешь? Буду тебе тишиною!
Хочешь, просто вдвоем посидим?
Буду теплым, лечебным бальзамом,
Буду дружеским, крепким плечом.
Буду... Хочешь? Божественным храмом...
Только ты не грусти ни о чем!

2006
Житомир
© Вадим Стасюк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/22141/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG