Опубліковано: 2009.10.08
Поетичний розділ: Сонети

Світлана Приходько

Покуда расцветают в небе звёзды

Бутоны звезд раскрылись в небе позднем,
Дрожа, любовью пахнут, как цветы,
Но тропы млечной полночи пусты,
И не звенят Сатурновы полозья.

Я жду весны. В дыхании морозном
Её шаги загадочно чисты:
Рассыпал март снежинки суеты,
А бусинки капели виртуозно

Он нанизал на нить былых обид,
В огонь надежды бросил и кружит...
Вещун, парящий на крылах предгрозий,

Обнимет нежно камень мокрых плит...
Пускай на счастье нас благословит,
Покуда расцветают в небе звезды!

2009
© Світлана Приходько
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/22420/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG