укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.10.11
Роздрукувати твір

Євгенія Більченко

Улыбка Довженко


Поцелуйным толчком выхожу из ступора,
Вспоминая, что я – человек и женщина;
Черно-белые яблони с киностудии
Улыбаются трепетно, по-довженковски.

Дупла беличьи пахнут коньячной сладостью;
Спят могилки, по-детски мигая ямками…
Остуди меня, солнце! Я – очень слабая,
Как тушеное в сахарной пудре яблоко.

Я дышу, как танцую в лучах прожектора;
Я пишу, как дышу, – до сырого лепета…

И какая мне разница, что Довженко твой
Улыбался, как ты говоришь, «без трепета»?!
                                           5 сентября 2009 г.

-2-

(Нежность)

Чуть-чуть… Чуть свет. Чуть звук. Чуть сон. Чуть дождь…
Чуть вдох…Стоим затравленно, не тискаясь,
И чуем, как в чуть даль, в чуть дым, в чуть дрожь
Чуть стук картины в стенку тихо тикают.

Тик-так… Тик-ток. Стоп. Между нами – Бог…
Электропровод ввысь гудит, как мания…
Любовь приходит, как «любовь», – не в срок
В киношной маске черно-белой магии.

Чист-чист кусочек неба, как янтарь…
Такой обвал – попробуй словом вырази…
Бредем поодаль и насквозь, – как встарь
Хоробрые закованные витязи.

Чуть боль. Чуть бель. Чуть «биль» и «ченко». Снег
Крошится мелом с досок эпитафии…
И мы лежим, как залежи планет…

И, слава Богу, люди нас ставили…
                                                 10 сентября 2009 г.

2009
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні