Опубліковано: 2009.10.19
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Лія Чернякова

напротив друг друга

Мой суженый, суженный
до обсужденья в эфире
условий и тел,
мы одни не у дел в этом мире.
Они в этом мире одели нас в мили и мили
распутиц,
бессонниц.
Когда расстояния смяли
и вытек желток,
только мы устояли напротив
друг друга
и ждали сигнала,
но разве тогда мы узнали
друг друга?
Едва ли. Напротив,
нас смыло дыхания ливнем
без слёз и без смысла
без слов и без лишних истерик
мы вышли на берег
и каждый нашёл свою веру
и каждый вошёл в свою реку
и плыл по теченью.
Но если однажды судьба
переставит значенья
и даже душа
наконец перестанет смеяться
над каждой ошибкой,
чего же мы станем бояться?
И как мы расстанемся вновь,
чтоб к себе возвратиться,
мой суженый,
ряженный в перья несбыточной птицы,
украденной небом.

2009
© Лія Чернякова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/22586/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG