Опубліковано: 2009.11.12
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Ольга Дубiнянська

***

        ***

Словно в лес, ухожу в тревоги.
Их несу на себе, что крест.
Вот не видно уже дороги.
Только ели да мхи окрест.


Вот уже и земля пружинит,
Красной клюквы глазки горят.
Коль тоска меня не покинет,
Не найти мне пути назад.


Я, как в сад, заходила в радость,
Где кружился вишневый вальс,
На губах ощущала сладость
Теплых слез из счастливых глаз.


А в любовь кидалась, как в море,
Рассекая каскады волн,
И качал меня на просторе
Громкий отзвук морских валторн.

2009
© Ольга Дубiнянська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/23002/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG