Опубліковано: 2009.11.14
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Ольга Дубiнянська

   Без меня



         Когда-нибудь подрастут тополя.
         Их ветки коснутся узорчатой крыши,
         И шелеста шепот услышит земля,
         А я эти звуки уже не услышу.

         Когда-нибудь обовьет виноград
         Пролеты балконов, что выше и ниже.
         И будет струиться зеленый каскад.
         А я эти волны уже не увижу.

         Когда-нибудь внучка выбежит в сад,
         Играючи, ветку сирени сломает,
         И горлинки с ближней березки взлетят.
         Меня в этой стайке она не узнает.

         

2009
Симферополь
© Ольга Дубiнянська
© музика: Галина Скворцова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/23048/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG