укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44617, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2009.12.06
Роздрукувати твір

Андрій Соболєв

Коля плюс Маша

               Сегодня колют драконов и львов,
                Орнаменты да цветы.
                А раньше хватало нескольких слов,
                Что бы понять, кто ты.



Без татуировок тогда не служили,
Что за моряк, коль наколочки нет.
В кубрик иголок пучок приносили,
И рисовали любимой портрет.
Якорь на руку, на плечи русалку,
В баню придут, есть на что посмотреть.
Им молодой было кожи не жалко,
Что для любимой кожу жалеть.

«Коля плюс Маша» ему написали,
Так он в любви объяснился своей.
Коля плюс Маша стояли в начале
Жизни сестры и конечно моей.
Не на заборе и не на бумаге,
А на себе клятву дал морячок.
Больше чего, безрассудства, отваги,
Или любил Машу так горячо?

Я понимаю, хоть глупо, но смело,
Надпись такую до загса вколоть.
Лозунг на теле рукой неумелой,
С Машей связал его душу и плоть.
Надпись короткая, жизнь подлиннее,
Клятва с ним эта рядом была.
Не расставался до смерти он с нею,
Машиной смерти… раньше ушла.

И доживал без неё одиноко,
Как бобылю, смерть отсрочку  дала.
Давняя надпись, печатью без срока,
Машу, любимую, пережила.
Время от времени я заезжаю,
В дом, где отец одиноко живёт,
Он уж не водки предложит, а чаю,
И в старую чашку до края нальёт.

Встречи нечасты, редко бываю,
Чаще заехать мне недосуг.
Но только сердце отогреваю
Я от тепла тех исколотых рук.
В эти недолгие наши мгновенья,
Он треплет привычно меня по щеке.
И легче становится от прикосновенья,
Ведь мамино имя на этой руке.

Но ухожу я, делами влекомый,
Боже, за это меня не вини.
Он остаётся один в своём доме,
Все мы когда-нибудь будем одни.
И мне вослед он рукою помашет,
И на руке той наколка видна.
Надпись простая - Коля плюс Маша,
Это родителей имена.        






   







2009
г.Севастополь
© Андрій Соболєв
© музика: Андрій Соболєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні