Опубліковано: 2010.01.28
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Тамара Дяченко

***

"Никогда ещё женщина не была так откровенна со мной". Василь Дробот

Когда в полумраке вокзала
Ты мне помахал на бегу,
Я всё поняла.
                    Но сказала,
Что жить без тебя не могу.

Моя безоглядность былая
Исхлёстана трезвой судьбой.
И всё ж никогда не была я
Такой откровенной с тобой.

...На этом весёлом пиру я
Скрываю печали и боль.
Здесь вольно танцует, пируя,
Хмельная цыганка-любовь.

Зовёт, чтоб вина испила я,
И за руку дёргает вдруг!..
И я вылетаю, пылая,
В распашистых юбках на круг.

И трепетной чувственной дрожью -
Моей! - заражается зал.
И сразу становятся ложью
Слова, что тогда ты сказал.

И видится всё обнажённо!..
И счастьем слепят зеркала!..
И строгие верные жёны
За нами следят из угла.

2010
Севастополь
© Тамара  Дяченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/23964/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG