Опубліковано: 2010.01.29
Поетичний розділ: Поезія з ненормативною лексикою

Микола Шошанні

АНИКРИЗОВЕ ДЛЯ ЖУРНАЛІСТІВ ТА ІНТЕЛІГЕНЦІЇ

Країну й владу дружно рвуть
політики й розвідагенти…
Та попри все ще тут живуть
пролетарі й інтелігенти.
Останні знають Крим і Рим,
і тих, хто розкрада країну…
Ще — знають кілька «свіжих» рим
про Україну і руїну.

Знімають, пишуть, голос рвуть,
ще — суть ховають за імлою.
Але за що, бува, зовуть
інтелігенцію — гнилою?..
Як знати нам — де чий «агент» —
щоб розуміли навіть діти?
Чим більш гнилий інтелігент —
тим більше любить він «смердіти».

А вихід де? Якщо по швах
тріщать уже і нерви, й гени?..
Можливо — вихід у словах —
частково неінтелігентних.
Країна наша — майже рай,
тому — мораль десь треба брати:
Наш майже рай не засирай…
Бо рай — негоже засирати…

2009
© Микола Шошанні
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/23971/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG