Країну й владу дружно рвуть політики й розвідагенти… Та попри все ще тут живуть пролетарі й інтелігенти. Останні знають Крим і Рим, і тих, хто розкрада країну… Ще — знають кілька «свіжих» рим про Україну і руїну. Знімають, пишуть, голос рвуть, ще — суть ховають за імлою. Але за що, бува, зовуть інтелігенцію — гнилою?.. Як знати нам — де чий «агент» — щоб розуміли навіть діти? Чим більш гнилий інтелігент — тим більше любить він «смердіти». А вихід де? Якщо по швах тріщать уже і нерви, й гени?.. Можливо — вихід у словах — частково неінтелігентних. Країна наша — майже рай, тому — мораль десь треба брати: Наш майже рай не засирай… Бо рай — негоже засирати… |