укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44617, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.02.08
Роздрукувати твір

Оксана Усова - Бойко

Земля-то вертится...

Так просто, как будто в огне
                                                 Всё сгорело прошлое
И больше в окне
                             Силуэтам вовек не встретиться
Как лучше хотел, только вышло какое-то пошлое
Прощанье у нас. Ну, да ладно, Земля-то вертится…

Хотя мне, признаться, казалось,
                                                      Что реки высохнут
Когда не осталось
                              Надежд целовать твои волосы.
Казалось, что вечною тьмой да луною лысою
Укроется мир и движение остановится…

Казалось, что больше восток не выдохнет розовым
Предчувствием солнца и снег никогда не кончится.
Просила у Бога от жизни земной я отзыва.
Сквозь свечи иконам шептала, что больше не хочется…

Что тяжесть земных оков
                                             Стала невыносимою
Пророчество снов
                               Не страшит уж меня – пусть сбудется!
О, Господи, я ведь лишь с виду такая сильная!
Тебе ли не знать, как в душе моей боль беснуется?

Зачем же летать ты меня научил над пропастью,
По тонкому льду ходить так легко, чтоб не треснул он,
В огне не гореть и дружить со своею совестью,
И яд попивать, будто воду святую, воскресную?

Господь равнодушно глядит
                                                Сквозь мои стенания.
Свеча догорит.
                          А луна ухмыльнётся: «Стерпится».
Мелькнёт смс: «Время лечит! Пройдут страдания!»
Не хочешь ты жить? Ну и ладно…Земля-то вертится!

2009
© Оксана Усова - Бойко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні