укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.02.15
Роздрукувати твір

Сергій Главацький

ТВОИ ВОДОЛАЗЫ

Твоим я был всегда, твоим я вечно буду… -
Пусть это – безрассудный ветреный туман,
Неведомо куда, неведомо откуда
Портал – то в лес осенний, то – в провал ума,

И я, застрявший в Абсолюте, как в портале,
Почти незрим и мёртв для тех, кого любил,
Пусть двери все открыты, но – закрыты дали,
Здесь был безумный ключник – морок, снов гамбит,

Никто не виноват, что лёгок саван Бога,
Что, амнезией болен, вымер Абсолют,
Что Совершенство – беспощадно и жестоко,
А в монохромном небе чёрно-бел салют,

И я, созвездья Ворона марионетка,
Почти что невесом для тех, кого я знал…
Лолиты тянутся к Лилит, Лилит – к нимфеткам,
И небо пахнет ядом, и петлёй – весна,

Цивилизации друг другу глазки строят,
Народы строят глазки тифу и чуме,
Иудам и мессиям, шлюхам и героям… -
Я твой навек… Пусть – у Харона на корме, -

Ручной, как вещь, изнеженный анестезией –
Меня туман на этот раз сюда прислал!
Везёт меня Харон, мой призрачный мессия,
По формалину Леты – в печь, в ядро тепла.

Со дна оцепенелой Леты – Водолазы
Твоих глубин, твои подводные стрелки –
Все – целятся в меня, и я в мишень повязан,
Как в паутину над поверхностью реки.

И если б не Харон, не плоть его триремы,
Меня б не пожалели эти визави,
Тотчас меня уничтожая, как систему
Координат, как ноль, из красной книги – вид.

Дамоклов меч над ахиллесовой пятою
Судьбы – пускай висит, пусть дышат под водой
Сороконожки пульсов, все твои конвои,
Твои стрелки, я буду нем – с твоей ордой.

Я буду ждать тебя – всегда, я твой – навеки! –
Как – человек, как – труп, погибнув и – восстав,
Пусть – в радости, пусть – в горе, в – летаргии, в – неге,
Пусть даже – памятник, пусть даже – кенотаф.

2010
© Сергій Главацький
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні