укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44612, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.03.28
Роздрукувати твір

Наталка Фурса

Триптих про забуття

1
Забув про час – тримаєшся за мить.
Відштовхуєш верби похилу гілку –
і стежиш, як у вічність струменить
тоненька павутина – синя жилка
на тім’ячку дитини, котра спить…

Забув про світ – вдивляєшся у сон,
що світлі барви повертає зору,
і вимиває із очей пісок
розчарувань, утоми і повторень –
і вже вітрила бачиш, як Ассоль…

Забув про люде – світишся у лик,
хоча ще вчора не умів світитись.
Нема новин – нема й вчорашніх лиць.
Нема і згадок… Все збулося – дітям:
Кривава жилка проросла углиб…

2
Забув про твердь – стискаєш в пальцях річ,
що гріється в руці і гріє руку:
хлібина, книга, свічка, хрест і гріш –
пил, преображений зусиллям духу,
дух, що ввібрав із пилом смерть і гріх.

Забув про глиб – хапаєшся за край
горизонталі (не зі страху впасти –
за звичкою, яка не обира,
з любові, що не здатна стати щастям,
із ліні, що затвердла, мов кора).

Забув про вись – утоптуєш підніж
пласкі роздоли, що не трудять ноги.
Вершини самотують в вишині,
не просячи ні дружби, ні підмоги –
їм байдужі твої труди і дні.

3
Забув про шлях – обмацуєш поріг.
Забув про пагін – обіймаєш корінь:
довбеш достиглий струшений горіх,
як вірний син із предками говориш
і проклинаєш вічний недорід.

Забув про цвіт – дожовуєш плоди.
На восьмий рік збираєш мак у ступку.
Забув огонь – і розганяєш дим…
“Забув-забув”, – повторює голубка –
і хліб розкльовує, як молодик.

2008
© Наталка Фурса
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні