укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44612, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.04.26
Роздрукувати твір

Марина Матвєєва

Мне не о чем стало...

***

Мне не о чем стало царапать ножом по стеклу.
Мне не о чем стало кричать – а шептать  не умела…
…Пришла, повязала глаза и вручила мне плуг –
«теперь не порхать, а пахать!» – незнакомая зрелость.

Сидит, подпирает рукою щеку, будто зуб
болит, а в глазах ее – сплин мирового вокзала…
Я было хотела из пальцев ей сделать «козу» –
чуть-чуть рассмешить – но она мои руки связала.

«Зачем возмущаться? – рекла. – Ты не сдвинешь его,
в нем все постоянно и тупо равно единице.
Он был до тебя, и когда вознесешься под свод
небес, он помашет тебе и, помуслив страницу

твою, отвернет. Навсегда. Чтоб другие читать.
Зачем возмущаться? Всё правильно, всё неизменно».
Пришла, повязала глаза, отобрала тетрадь
и что-то покорно-тупящее впрыснула в вены.

«Надрыв – это фи!» – я теперь говорю с томнецой,
и сотни распахнутых глаз эпатажных малявок
на миг застывают… И в миг забывают. И в бой –
неравный – бросаються вновь, пузырясь, будто лава…

И косной меня называют, и скучной чуть-чуть,
горластая молодь затишливых строк не «заценит».
…Да если я крикну – то сотни вас перекричу!..
Вот только зачем, если крик ничего не изменит?

…Пришла, повязала глаза, запечатала рот.
Сидит и молчит. И слова рядом с нею нелепы.
И только меж пальцев травинку колючую трет –
Последнюю дань уходящего намертво лета.

2010
© Марина Матвєєва
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні