укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44612, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.05.14
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-713

Именно эту конфету я должен засунуть в рот?
А что, если всё-таки эту, а эту – Петровна?

Кто станет трупом – обычно ведает наперёд
не кто иной, как выдающий патроны.

Сядь на верхнюю жердь, отзовись на «кис-кис»,
от вызревшей строчки, конечно же, отвлекись...
Какие анапесты, блин? Тебе уже двадцать!
Звёздочкой велосипеда всё хочешь поклацать...
В свете больших заварух додыхал завод,
куда меня Фроловны старческим хором сплавляли
(надо ж иметь, мол, на суп и на бутерброд,
причём девятого мая – с морской салями).

Что рыбы я вовсе не ем – кого это чешет?
Родился, подрос – работай от сих и до сих!

Но рано иль поздно один из ободранных леших
явится и заявит: «Мой гимн – твой стих!
Да-да, тот самый, о преодолённом зле,
о горечи пешеходства в каждой сопле,
о детстве, в котором ты голосист и зорок...»
Порубишь тут чурки, когда тебе завтра сорок.

«Шо ж ты не кушаешь?» – продолжается пьеса
в полдень на гребне творческого процесса.

«Что ж ты всё пеший?» – совесть с утра кричит,
сознание разбудив на анализ мочи.

Памятные мои круизные ветры!
Вас интересовало не что я ел,
не место пробора, не ширина уретры –
лишь концентрация яда на кончиках стрел,
целившихся в почётные доски артелей
с моралями и не одним узелком вранья...
М-да.
Вспоминая певца, что чуть не стал общей потерей,
кроной качает каштан: не твоя она...
не твоя...

Преставится Ксенофонтовна, грянут поминки –
тогда-то я и поем. В отдельной кабинке.

2010
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні