Опубліковано: 2010.06.09
Поетичний розділ: Філософська лірика

Iрина Чудакова

И только жизнь со мной, как это поле

Мне кажется порой, что я глубокий старец,
Бредущий через поле в никуда.
Краюшка хлеба в пятерне моей осталась,
Да седины несчетные года…
Нет притязаний в ощущеньях пола,
Все где-то там осталось позади
И только жизнь со мной, как это поле,
В котором до бескрайности идти…
Колосьев золото качается волнами
И жаркий ветер трется по щекам,
И небо голубое с облаками,
Что не подвластно красотою даже снам…
И в моем старческом, таком ранимом теле,
Как птица, что-то бъется по груди,
Всем восхищаясь трепетно и смело,
Стремится это поле перейти….
И вдруг спугнула годы эта птица,
И как ребенок в поле закружась,
От радости, что эта жизнь случилась,
Сейчас случилась, словно в первый раз…
02.06.2010

2010
© Iрина Чудакова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/25670/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG