укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44617, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.06.23
Роздрукувати твір

Ірина Гончарова

Сидя в своей опустевшей квартире

Памяти И. М.


                                 Памяти И. М.

Сидя в своей опустевшей квартире
На десятом этаже многоэтажного дома для бедноты,
Он мог часами
Перебегать по клавишам старого фортепиано
Скрюченными от подагры пальцами,
Не слыша ничего,
Так как давным-давно оглох…
Но фортепиано по-прежнему
Послушно, без фальши, пело любимые мелодии.

- Бетховен, Бетховен! –
Дразнили его уличные мальчишки.
- Вот идет старый дурак Бетховен, -
Кричали они ему вслед,
Когда он часами гулял у берега океана,
Стуча палочкой по деревянному настилу
Вдоль золотистых песков пляжа.

Но он не слышал мальчишек.
Он шел, гордо держа голову,
Не видя никого,
Потому что его голубые глаза,
Подернутые катарактой,
Едва различали силуэты людей,
Машин, домов, деревьев.

Однако на его лице
Почти всегда блуждала улыбка.
Он улыбался чему-то своему.
Нет, он не был сумасшедшим
Или выжившим из ума стариком.
Отнюдь.
Его чуть насмешливый взгляд
Говорил о недюжинном интеллекте.

А его руки все еще помнили
Упругое тепло женской плоти,
Пульсацию тоненьких голубоватых прожилок
Под чуткими, нежными пальцами музыканта.
Казалось, ветер доносил аромат шелковистой кожи,
Отсвечивающей перламутром....
Однако он не был похотливым стариком.
Он просто по-прежнему любил.
Он Любил Жизнь!

23 мая 2010 г.

2010
Киев
© Ірина Гончарова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні