Опубліковано: 2007.01.05
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олена Морозова

У моря

Я иду, дорог не разбирая.
Плеск волны за поворотом в ночь,
где в чешуйках лунная кривая
через море убегает прочь.

Стынет берег. Галькой ледяною
холодит. Здесь днём ходил Ты бос.
Приручённой тычется волною
море, будто мокрым носом пёс.

Галечная мелочь голубая –
это ли дорога к небесам,
где пасёшь Ты звёзды, помогая
нам, Твоим назойливым истцам.

А самой себе помочь мне нечем...
Ветер тучу на ночь приволок…
Под водою тоненькие свечи
угасают. Спать уходит Бог.

2003
© Олена Морозова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/2608/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG