укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.07.16
Роздрукувати твір

Наталка Фурса

Диптих про вогонь, воду і мідні труби

Погляньте на птахів небесних, що не сіють,  не жнуть, ...та проте ваш Небесний Отець їх годує…(Матв. 6 : 26)

1
Гарячі ночі випито, як чай,
покутні ранки вичахли в печаль
(бо дар вогню під силу тільки феніксам),
і сонця поруділу вже печать
кортить зірвати – щоби швидше вересень.

Це мертве літо побутових справ:
оскома правил, за якими гра
триває  – а тобі не світять козирі.
Дрібна пташина з пилу вибира
шовковицю, щоб дотягти до осені…

У тиші просиш гуркоту грози,
у сонця – співчутливої сльози,
в калюжі придорожній миєш яблуко,
й ховаєш, як жало, сухий язик:
отруту – злито,
                та джерела – зваблено.

2
Ідеш по руслу – й знаєш: не туди.
Це не туман над ним, а дим, а дим –
із нього і росиночки не випаде.
Ніде живої вже нема води –
усю давно скип’ячено і випито.

Та все ж – вогонь і воду стерпів ти
(тобі не дав загинути інстинкт –
у небезпеці він завжди рятує нас),
тепер же тільки й можеш – проректи
про тіло спечене і душу струєну
у неба мідну осяйну трубу
до світу, що тебе уже забув, –
але хіба не осягнув і досі ти,
що врешті вище благо ти здобув:
став непомітним,
                         отже, став філософом?

Забудь трубу – шовковицю збирай
(твого труда не потребує рай,
а в пеклі у пошані тільки крадене),
та пам’ятай, що ти уже вмирав,
об’ївшись, як дитя, земними правдами.

2010
© Наталка Фурса
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні