Оранжева лампа. Дитячий годинник.
Показує вісім, показує п’ять.
Крутнеш циферблатом –
                 гойдається стрілка…  
Години-сніжинки у безвість летять.
Захочеш – і вечір, бажаєш – і ранок.
Дитячі надії, дитячі думки…
Змирившись зі світом, звикаєш до зради,
Черствієш душею, вставляєш замки.
Крутнеш циферблатом…
                                    Згадаєш, заплачеш,
Як плакав у вісім, як плакав у п’ять.
Ця іграшка, може,- бальзам для дорослих,
А може… Розбити! Зламати! Нехай,
Нехай не лікує, нехай не тривожить…
Навіщо ці рухи? Навіщо ця гра?
Заплакати так вже ніколи не зможеш,
Бо мрії обвисли, й на серці гора.
Скоріше сховати! Подалі від лампи.
Літа хай повільно у безвість летять.
Дитячий годинник нехай у шухляді
Показує вісім, показує п’ять.