Усе робити треба гарно: Кришити фрукти на компот, Плести скатерку чи фіранку, Обводити червоним рот... Шукала мушлі між камінням, Ступала з хвилі на причал, Ще й хизувалася умінням У сорок бути між дівчат, То й не прив”яла, ніби смоква. Сушу антонівку, киш-миш. Летять листочки в напівспокій Світлиці Вітру:”Довго спиш! Зірви мені в мелісі диню, Коти баштаном пил, кавун. Я нині – кішка чорно-синя. Оселя – прихист риб і лун. Під вечір я – далекоглядна... Ні, не кажи – напівчужа. Неси капусту попід ляду, Виточуй каяння ножа... Рахуй дерева і стодоли, На клямку двері зачини!” Ой... ти пішов у прірву полем... Там, каже Грім, дають чини...
|