Опубліковано: 2010.09.07
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Анатолій Мельник

И  вещий  голос...  

Упал  на  пол,  отжался...  сорок  раз,
Развел  базар  стуча  перстом  по  клаве,
Не  истину  искал,  не  сторонился  славы,
Читал  стихи  на  пляже  Балаклавы,
И  в  юности  любил  Патрисию  Каас.

И  в  юности  любил...  Закройте  мне  глаза,
Стихи  вот-вот  обрушатся  лавиной.
И  я  вот-вот  умру  и  обернуся  глиной,
И  ник  примерю  новый  -  Бирюза,
И  прозвучу  я  мовой  соловьиной.

Навищо  это  все?  Высокие  слова,
И  вещий  голос  языка  лишенный,
У  глобуса  кружится  голова,
В  театре  за  окном  июль  умалишенный
Играет  ад...  И  просит  каши  пшенной

Желудок  -  мерзкий  раб,  и  он  же  господин...
Я  школьник  до  сих  пор,  доживший  до  седин,  
Зубрю,  зубрю  столетья  физкультуру,
Ругаю  цезаря,  Басё  считаю  гуру,
И  водку  по  утрам  лакаю,  как  микстуру...

2010
© Анатолій Мельник
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/26821/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG