укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44612, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.09.22
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-738

Лысый дьяк с перекормленным выводком взрослых дьячат
наминает собачью икру – или что там – на хлебе.
С этих сцен колоритных я стал неуклонно дичать,
и теперь за сморканье в тарелку не спросишь с коллеги.
Дьяк, конечно же, думает, будто я местный эстет,
непременно стремящийся слопать соседский паштет –
потому и зовёт свою тощую дочь на молебен,
а меня – даже с койки больничной – на царский фуршет.

При каком он приказчике жил – я уже не прочту
и пощупать сюртук его лайковый не удосужусь.
Говорящий покойник мою умерщвляет мечту,
наводя на пустынную комнату крыночный ужас.
Натюрморты играют в геральдику между собой;
плазма между горячим борщом и горячей стрельбой
расплывается, плавит глаза и уводит в ненужность
ржи озимой и жирных жуков придорожный прибой.

Что за виды откроются мне при паденьи стены –
может, с пьяного дрёму представит шакалья метиска.
Там и в ливень наскальную вязь атакуют вьюны,
и в торнадо хозяйский рыдванчик лучами затискан.
В тех мирах предусмотрено всё, чтоб, мечту оголив,
наслаждаться не вкусом – цветением бархатных слив.
Как всё просто, когда бесконечные степи любистка
отзывают тебя от болота тефтельных подлив!

Выбор был остановлен на мне – человеке дождя,
диверсанте, но всё ж существе первородного пола.
Я, уже за пацанской фигурой своей не следя,
в лодке латексной пялю глаза в макрокосмос прокола.
Ни гибридов свиньи с мексиканской улиткой не ем,
ни под зонтик не прячусь от града назревших проблем –
только степь вспоминаю, где гонки – хорошая школа
полыхающих сальто с ударом планеты об шлем.

2010
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні