Опубліковано: 2010.09.26
Поетичний розділ: Інтимна лірика

Вадим Стасюк

Любаше

Твоё тело пахло молоком.
Груди молоком ещё сочились.
Оплетенный стройных ног венком
Принимал твою любовь, как милость.

Не берег  душевного тепла,
отдавал всего  себя без меры.
Гибкой тенью за тобою шла,
страсть  моя – бесшумная пантера.

Стон из уст пленительных вдыхал.
Кожи шифр переносил в ладони.
Как прохладу легких опахал,
в знойный душный день, тебя запомню.

И назло смеющимся врагам,
плачущим  друзьям. У самой грани.
Я принес бы все к твоим ногам,
чувствуя ничтожность этой дани.

Время, препарируя мечту,
заспиртует  вечностью… но, снова
ощущаю, радуясь, во рту –
вкус волшебный молока грудного.

2004
Харьков
© Вадим Стасюк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/27023/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG