укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44612, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.10.05
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-739

Сгорает моё депо, как спичечная тюрьма,
и даже костюм диспетчера рябиной измазан рыжей.
Ну, здравствуй, опушка жизни, пожухлая бахрома
листвы над гнильцой черешен и виноградной жижей!

Причудливые машинки, манившие в древний Лувр,
в осенней болтанке дыма незамысловато тают.
Будь проще, искатель счастья! Чем петь о весне в углу –
взгляни, как пылает с горя действительность золотая.

Пусть втягиваются слёзы в коричневый пластилин
заждавшейся обновлений хозарско-цыганской речки.
Поляны – как на погибель – лес бархатный постелил:
не думай о грустном – лузгай кокосовые орешки!

Такими оксюморонами в стихах по чуть-чуть греша
и в каждом седьмом из них обнаруживая анаколуф,
я думал: какого хрена умы уезжают в США,
где нет социальных пайков, автобусов и уколов?

Неужто хотя бы один пупырчатый хряк из вас
довольствовался водой – иль хором вы голодали?
Смешно... Но как вспомнят плечи кряхтящий горбатый ЛАЗ –
так сразу прижмутся берцы к платиновой педали.

А что до моих кобыл – на то и октябрь, чтоб жечь
химерную неподвижность древесным огнём холодным
и поздней звездой маячить на цокольном этаже
автобуса, что не ездит, но охраняет Лондон.

Фантомы седых сурков, как в давнем больничном сне,
кильватерным матюком в хохлатую ночь крадутся.
Там ждал меня вертолёт – да сдулся и посинел,
не охнув и не вздохнув над пригородом Вадуца.

Как только сигналу «Авроры» исполнится ровно век,
проступит ангельский лик в поджёгшем депо бандите,
и пусть перепишет данные крови на рукаве
дядя без юмора (Бог он, конечно, как я – водитель)...

2010
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні