Опубліковано: 2010.10.23
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Євгенія Більченко

Из цикла «Моя революция»

Моих революций зреет тротил в пробирке:
Он в самом зачатке, но, не пройдет и века,
Как бомба взорвется, в мире проделав дырки, –
И кончится ваша сладкая дискотека.

«Подумаешь, – скажут, – девочка молодая!
И грезится ей видение голубое», –
Но слово, на то и слово, чтоб жечь майданы,
И я еще свой возьму (и боюсь, что с боем).

А кто-то всю жизнь свою расписал по смете,
Итоги подвел и втиснул в архив бумажный.
Я чувствую в себе рокот семи бессмертий:
От этого мне легко и немного страшно.

Рыжеет последним кленом дымок осенний.
Катки и плацдармы делают Землю площе.
Но снова во мне бунтует братишка гений, –
И я выхожу.
Пока на пустую площадь…
                                                               
                                                                              17 октября 2010 г.

2010
Киев
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/27313/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG