укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44614, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.11.18
Роздрукувати твір

Сергій Осока

З Федеріко Гарсія Лорки. ROMANCE DE LA LUNA, LUNA

Прийшла Luna Luna у кузню
з подушкою квітів тривожних.
І дивиться, дивиться хлопчик, -
ніяк надивитись не може.
Повітря зворушене ловить
її щонайменший порух.
тверді олов’яні груди
випростуються, мов гори.
- Втікай, Місяцівно, скоріше, -
якщо цигани настигнуть, -
то з серця твого змайструють
каблучок і перснів срібних.
- Пусти мене, хлопче, до танцю!
Як двері вони одчинять, -
побачать  тебе на ковадлі
з заплющеними очима.
- Скоріше біжи, Місяцівно!
Вже коні летять по схилах!
- Не смій зачіпати, хлопче,
моє шумовиння біле.

Чимдуж наближався вершник,
б’ючи в барабан долини.
Та тільки заплющив очі
у кузні малий хлопчина.  

Верталися гаєм оливовим
Бронза і сон – цигани.
Здіймали голови високо,
очима пітьму таранили.

Як тужно співає сова!
Ай, ай, як вона співає!
Царівна до неба іде,
хлоп’я за рукав тримає.

У кузні цигани плачуть,
Голосять, не бачать світу!..

А вітер за ними стежить,
І свічку за ними світить...

------------------------------------------------------

ROMANCE DE LA LUNA, LUNA
A Conchita García Lorca
La luna vino a la fragua
con su polisón de nardos.
El niño la mira, mira.
El niño la está mirando.
En el aire conmovido
mueve la luna sus brazos
y enseña, lúbrica y pura,
sus senos de duro estaño.
Huye luna, luna, luna.
Si vinieran los gitanos,
harían con tu corazón
collares y anillos blancos.
Niño, déjame que baile.
Cuando vengan los gitanos,
te encontrarán sobre el yunque
con los ojillos cerrados.
Huye luna, luna, luna,
que ya siento sus caballos.
Niño, déjame, no pises
mi blancor almidonado.
El jinete se acercaba
tocando el tambor del llano.
Dentro de la fragua el niño,
tiene los ojos cerrados.
Por el olivar venían,
bronce y sueño, los gitanos.
Las cabezas levantadas
y los ojos entornados.
Cómo canta la zumaya,
¡ay, cómo canta en el árbol!
Por el cielo va la luna
con un niño de la mano.
Dentro de la fragua lloran,
dando gritos, los gitanos.
El aire la vela, vela.
El aire la está velando.

2010
© Сергій Осока
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні