укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44618, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.11.30
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-748

Реклама прокладок важнее стихов – это факт.
Но как же тогда с перспективными членами студий?
Один архаичен, другой рифмецой хромоват,
а с ними, как курицы с яйцами, носятся люди…

Я думал об этом, пока не закончился мозг.
Разгадка же пряталась на утомлённой ладони:
у них варикоз, у меня – добровольный фимоз,
который не жалуют в райских садах и на зоне.

Стихи приходил почитать пианистке одной –
тут муж её, видя, что я не слащавый подлиза,
решил, что и так перекормлен заезжей шпаной,
упал среди холла на стул и врубил телевизор.

Она ещё хвасталась: вот, он такой кавалер –
с цветами летит прямо с поезда Тында – Дрогобыч!
Короче, покормит борщом – и регату галер
иди созерцай своей пешей дороги пообочь.

Возможно, прокладка как раз и была ей нужна…
Прошло, отметелилось; где он теперь, тот полковник…
Что спорить с заевшей пластинкой? Для них я – шпана,
пусть даже в музей футуризма пущу свои корни!

За ветром, свистящим и треплющим ленты венка,
пора бы умчаться, в общественный строй не вникая.
Спросите у Хармса о внешности Крупской Н. К. –
услышите то, что и я бы сказал: «Кто такая?»

Продвинутые после славы писали муру,
но семьи свои даже этим нехило кормили…
Уж если я дверь в эмпиреи свои отопру,
не станет учить меня жить ни одна бабка в мире.

Блеснут распростёртыми звёздами Гончие Псы –
и я, до веснушек понятный галерной пехоте,
пешком буду полем брести в силу гроз и росы,
а не потому, что к принцессе метробус не ходит.

2010
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні