укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44612, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2010.12.05
Роздрукувати твір

Свiтлана-Майя Залiзняк

Вогнем і склом...

                                26 листопада 2010 року в Полтаві
                                            ( в будинку навпроти) дві подруги
                                                        довели 19-річну дівчину до суїциду.
                                                                               Вона знаходиться в комі.



Цукрову пудру віршів на столі
Спокійно залишу - не вкраде Валя...
Повчора витік глузд, як сік, з голів –
І двійко подруг третю... катували.

Та, буцімто, украла пудру й лак,
Помада на губах здалась „моєю”.
„Вона б украла, підла, й „Кадиллак”,
Так не було!”.
                         Злоба повзла змією...

Як випили, взялися проучать -
Вогнем і склом - "подруженьку-крадійку”.
(Я саме входила, півсонна, в чат.
Сусід шукав, бо ж листопад, снодійне...).

Волосся підпалили... В унітаз
Засунули по шию – промивали.
Був поряд храм. Спаситель їх не спас,
А янгол-охоронець... знов куняли.

Зажевріли таланти - малювать -
І лаком „Ти - тварина” написали.
Вони гарчали - п”яні: ”Під крова-а-ать!.."”
А жертва м"якла, ноги їм лизала...

Повчання вбили дівчині у лоб.
"Отак злодюжок вчать повсюдно!"
Упало дзеркальце.
                               Збирали скло...
І різали, як аркуш, спину, груди...

Вдяганку відібрали. Повели...
Хай випере криваву постіль жертва!
Сміялися над гіркою золи:
"Не крастиме!.. Дав-в-вай спокойно жерти...”

А жертва – уже нишком – на балкон.
Він бовванів – її єдиний вихід...
Я не почула, вироївся сон,
Її падіння - в ореолі крихіт.

Як свічка з тортика,
                              упала на асфальт –
Під човгання,
                      сирени,
                                       сміх і мат...






2010
© Свiтлана-Майя Залiзняк
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні