Опубліковано: 2010.12.16
Поетичний розділ: Слово, мова, присвяти поетам

Євгенія Більченко

Стекла

Славику Рассыпаеву

                 

Дома – стекла в табачном инее.
Сериал про Диего Лопеса…
Так и хочется дернуть в Индию –
Пробежаться по кочкам лотоса,
За буддийскими скрыться ступами,
Переплавить себя на статую –
Лишь бы высвободить из ступора
Душу комнатную усталую.

От Создателя – до издателя
Путь писателя глиной лепится,
А за стеклами в ритме дактиля
Снег вальсируют два троллейбуса.
На их крышах, будто в угаре, я,
Одержимый заморской манечкой,
Унесусь к тебе в Инеарию –
В царство троллей, шизов и мальчиков.

Дома – стекла. Консьержки-сплетницы,
Жены – честные, в общем, граждане, –
Дядя Шурик с кавказской пленницей,
Тусклый привкус яйца вчерашнего –
Все родное, как дырка в темени…
Не дружу ни с бинтом, ни с бытом я –
И на раненых венах времени
Вылетаю в стекло разбитое.      
                                                             16 декабря

2010
© Євгенія Більченко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/27855/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG