Опубліковано: 2011.01.30
Поетичний розділ: Слово, мова, присвяти поетам

Марина Київська

Как это, знаешь?

Неисчислимы счёты слоговых чёртовых дюжин.
Мой управдом, видать, просчитавшись, ослеп.
И у меня теперь – за каждый пропущенный ужин -
Дёгтем, не мёдом, мажется слово на хлеб.

Адом, не садом райским – сон, - лабиринт  в лабиринте.
В здравном молебне слышится – «за упокой».  
Фальшью когда секунда режет - взята вместо квинты -
Твёрдую точку ставят нетвёрдой рукой.

Как это, знаешь, с каждым зёрнышком риса в ризотто
Жадно съедать границы цветных заграниц?
С первым лучом бежать за линию всех горизонтов -
Сцеживать в кровь слова умирающих птиц?

Пальцами нервно лёд кромсать, проверяя на холод,
И у огня вытягивать струны из жил?
Долго глядеть на мёртвый лист, что в гербарий подколот,
Всё же надеясь, может быть он ещё - жив?

И не найдя в конце строки  подходяшей замены,
Выстроить в n-ной  степени свой логарифм…
Знаешь, когда стихи не пишутся – режутся вены
Ржавым, кривым, затупленным лезвием рифм.


2011
© Марина Київська
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/28413/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG