укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44614, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2007.01.17
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МП-510


Пусть у них разная форма, но руль - это шило,
которое вертишь, в обоих смыслах втыкая.
Если кто из певиц и не водит машину,
то это даже не Гросу: это - Гурцкая.

И озадаченно смотрит моя полноценная единица,
как непридуманный аксессуар подбирает себе дальтоник,
и созревает слеза. Могу поделиться.
Таз подставляй - даст Бог, депрессуха утонет.

Тех же бульваров лоснится кленовая зелень,
"ЗАЗики" сладких времён тарахтят доходные...
Видел я знак! Я не был таким ротозеем,
каким после белых таблеток считаюсь отныне.

Потом тротуар исчезал и бровка ветшала,
кирпичный заводик лесом был прикарманен...
"Волга" петляла, нахохливаясь поджаро,
но управлял ей какой-то знакомый мамин.

В зарослях клёнов на миг мелькнули веснушки -
это, конечно же, был мой собрат по цеху.
Я его видел, ещё не совсем проснувшись,
не пересев из "Волги" в трамвайную сцепку,

первой строфы не сложив, да и не достигнув
тех пресловутых полутора метров роста;
так и пропал он, сотканный из инстинктов,
на лоскутки сукна предпочтя распороться.

Я прозревал, ибо дело пошло к вокзалу;
знаков было - как звёзд над чумацким полем!
Слышишь, братан, давай перебросим зару:
вдруг разрешат! А что было, того не распорем...

В наших руках полноценное зренье Дианы:
авось и по глазу ей своему пересадим,
если на то будут воля, погода и планы
в пику крылатым или рогатым дядям.

2006
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні