Опубліковано: 2011.05.17
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Iрина Чудакова

в почтовый ящик моей души

Я тебе так давно не писала.... О себе, о делах, пустяках.
Ты прости, я немого устала, заблудилась бессонно во снах.
У нас свечки зажглись на каштанах и сирень разлила аромат,
И от яблонь всё снежное стало, пробудилась весна - красота....
Детвора ждёт заветных каникул. И до них уж совсем ничего.
Скоро пух полетит тополиный, расчихаемся все от него.
Я сегодня увидела женщину, так похожа она на тебя,
Взглядом встретились с ней случайно.... Я увидела в ней тебя.
Знаешь, нет в душе расстояния, в киллометрах и в тысячах миль,
Нет там горького расставания, и в моей душе есть ты.
Будь зророва, моя родная. Если будет желанье - пиши.
Или в мыслях пошли посланье в почтовый ящик моей души.
14.05.2011

2011
© Iрина Чудакова
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/29498/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG